ДЕЯКІ ПРИКЛАДИ ПОРІВНЯННЯ ЗАКОНОДАВСТВА. Україна Надання телекомунікаційних послуг із використанням
Обмен учебными материалами


ДЕЯКІ ПРИКЛАДИ ПОРІВНЯННЯ ЗАКОНОДАВСТВА. Україна Надання телекомунікаційних послуг із використанням



Україна Надання телекомунікаційних послуг із використанням ідентифікаційних телекомунікаційних карток здійснюється на підставі укладеного між оператором телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг договору в порядку, передбаченому законодавством; Греція Відповідно до Закону № 3783/2009 усі власники передплачених SIM-карток повинні зареєструвати їх персональну інформацію у мобільного оператора. У разі не реєстрації персональної інформації, передплачений номер деактивується. Джерело: http://www.greeklawdigest.gr/component/k2/item/84-privacy-data-retention-and-data-protection-in-the-electronic-communications-sector-providers-of-publicly-available-electronic-communications-services-competent-supervisory-independent-administrative-authorities Італія Придбання SIM карти в Італії вимагає подання належних ідентифікаційних даних, таких як чинний паспорт або Європейська ідентифікаційна картка. Реєстрація SIM карти вимагається урядом Італії перед активацією сервісних послуг. Це може бути зроблене з використанням паспорту під час придбання SIM-картки. Швейцарія SІМ-картка може бути придбана лише у разі персональної реєстрації з дійсним паспортом або ідентифікаційною карткою.

Щодо Надання Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, права здійснювати блокування ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, чи через які здійснюється діяльність інформаційного агентства без передбаченого законом свідоцтва про державну реєстрацію

Чинним законодавством

заборонено поширення певної інформації

: дитячої порнографії, пропаганди міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі, закликів до насильства, вчинення терористичних актів тощо. Разом з тим, така інформація вільно поширюється через мережу Інтернет у зв’язку з відсутністю правового регулювання щодо блокування розповсюдження такої інформації в мережі Інтернет.

Практика

обмеження доступу до веб-сайтів

, які розповсюджують протиправну інформацію, є загальновизнаною у міжнародному співтоваристві. Зокрема, відповідне законодавство діє в Великобританії, Нідерландах, Естонії, Фінляндії тощо. У Німеччині, Швейцарії, Франції з метою захисту прав неповнолітніх і боротьби проти сексуальної експлуатації також дозволяється обмеження доступу до веб-сайтів.

Можливість обмеження доступу до веб-сайтів передбачена міжнародними стандартами

:

- Комітет ООН з прав людини у загальних зауваженнях № 34 щодо статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ухвалених під час 102-ї сесії, зауважив, що

обмеження функціонування веб-сайтів, блоґів і будь-яких інших систем поширення інформації за допомогою Інтернету є правомірним

за умови дотримання певних гарантій;

- у декларації Комітету Міністрів Ради Європи щодо прав людини і правової держави у інформаційному суспільстві (CM (2005)56) зазначається, що

держави повинні слідкувати за тим, щоб їхнє національне законодавство, спрямоване на боротьбу із протиправним контентом

, наприклад, таким, що має расистський характер або містить расову дискримінацію і дитячу порнографію,

застосовувалось також до правопорушень, скоєних за допомогою інформаційних і комунікаційних технологій

;



- у декларації Комітету Міністрів Ради Європи «Свобода спілкування в Інтернеті», ухваленій 28.05.2003 р. зазначено, що за умови дотримання гарантій статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,

можливе вжиття заходів для видалення точно визначеного Інтернет-контенту

або, як можливість, блокування доступу до нього, якщо уповноважені державні органи ухвалять тимчасове або постійне рішення щодо його протиправного характеру;

- у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ахмет Їлдирим проти Туреччини» зазначено, що обмеження доступу до веб-сайтів

не

є апріорі несумісними із вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови, що вони підпадають під правове регулювання підстав для обмеження та судовий контроль;

- у резолюції ПАРЄ №1344 (2003) «Про загрозу для демократії з боку екстремістських партій та рухів в Європі»

рекомендується прийняти законодавство з метою запровадження адміністративних процедур, які б перешкоджали розповсюдженню екстремістської ідеології за допомогою нових інформаційних технологі

й.

Франція Закон про довіру в цифровій економіці, № 0143, від 21 червня 2004, Стаття 18 За умов, передбачених постановою Державної Ради, обмежувальні заходи стосовно вільного застосування своєї діяльності особами, зазначеними у статті 16, можуть бути застосовані, в кожному конкретному випадку, адміністративним органом тоді, коли здійснюється зазіхання або існує серйозний та значний ризик такого зазіхання на збереження порядку та громадської безпеки, захисту неповнолітніх, захисту охорони здоров’я, збереження інтересів національної оборони чи захисту фізичних осіб, які виступають споживачами або інвесторами, які не є інвесторами, які належать до певного обмеженого кола, визначеного статтею L. 411-2 Валютно-фінансового кодексу. Адміністративним органом можуть бути вжиті заходи, спрямовані на обмеження діяльності, пов’язаної з електронними ресурсами, коли здійснюється зазіхання або існує серйозний та значний ризик такого зазіхання на збереження порядку та громадської безпеки, захисту неповнолітніх, захисту охорони здоров’я, збереження інтересів національної оборони чи захисту фізичних осіб. Стаття 14 Електронна комерція - це вид господарської діяльності, яка здійснюється на відстані та за допомогою електронних засобів надання послуг та до якої належать: надання інформації в Інтернеті, комерційні комунікації, розміщення інформації, реєстрація і вилучення даних. Джерело: http://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=JORFTEXT000000801164&dateTexte=&categorieLien=id

Введення в законодавство поняття громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента, до яких будуть відноситися громадські об’єднання, які для забезпечення своєї діяльності отримують грошові кошти або майно з іноземних джерел та беруть участь у політичній діяльності на території України

Запровадження для таких громадських об’єднань обов’язку повідомити про відповідність таким критеріям та виконувати певні додаткові обов’язки (подавати та публікувати звіти про свою діяльність, вести окремий бухгалтерський облік тощо).

Встановлення

додаткового контролю за діяльністю громадських об’єднань, які фінансуються з-за кордону

, необхідне з метою унеможливлення прихованого та незаконного втручання іноземних суб’єктів в політичну діяльність в державі, зниження потенційних загроз національній безпеці, недопущення випадків фінансування екстремістських, терористичних чи інших злочинних організацій з іноземних джерел.

Такі пропозиції відповідають міжнародній практиці: подібне законодавство щодо статусу іноземного агента, зокрема, діє в США (закон FARA) та Франції.


Последнее изменение этой страницы: 2018-09-12;


weddingpedia.ru 2018 год. Все права принадлежат их авторам! Главная